Ахелой Ахело́й (грец. Αχελώος) — бог однойменної річки в Етолії, син Океана й Тетії. Щоб одружитися з Деянірою, змагався з Гераклом і зазнав поразки. Міг приймати будь-яку зовнішність; під час боротьби з Гераклом перетворився на змія а потім на бика. Геракл зламав йому ріг, згодом перетворений наядами в ріг достатку. Зображення цієї боротьби нерідко зустрічаються в грецькому вазопису чернофігурного стилю; маска Ахелоя у вигляді старика з відкритим ротом, з якого ллється вода, — часта прикраса античних фонтанів. Доньками Ахелою та музи Мельпомени (або Терпсіхори) є сирени. Відомі картини «Геракл і Ахелой» Одоріко Порденоне, Гвідо Рені, Доменікіно та Якоба Йорданса, опера А. Стеффані «Змагання Алкіда й Ахелоя». Бендіда Бенді́да (грец. Bendis) — фрігійська богиня війни, яку в Аттіці ототожнювали з Артемідою, Гекатою й Персефоною. її шанували також на острові Лемнос під ім'ям Великої богині. За свідченням Страбона, урочистості на честь Бендіди у Фракіїсправлялися так само, як і у Фрігії. Культ Бендіди в сиву давнину прийняло грецьке населення на фракійських узбережжях, а торговельні зносини перенесли його до Аттіки. Арістофан написав комедію «Лемніанки», можливо, з наміром засудити культ чужоземної богині, але це нічого не дало. В Афінах прихильники культу Бендіди твердили, що вона для них не чужоземна богиня, а інша іпостась Артеміди Бравронської. Згодом на честь Бендіди встановлено бендідеї; в Піреїспоруджено храм. Платон подає відомості про святкування бендідеїв: процесії греків разом з осілими фракійцями, біг ізсмолоскипами та інші обряди, що нагадували діонісії. Бес Бес — божество в постаті карлика, з роззявленим ротом і висунутим язиком, з великим животом та кривими ногами, з пучком пір'я на голові. В Єгипті, у фінікійськихколоніях, на Сардінії й Кіпрі знайдено чимало фаянсових і порцелянових статуеток божка. Як вартовий однієї з небесних брам, Бес зображувався в Єгипті на похоронних написах і малюнках. В Азії він зазнав чимало видозмін і перетворень: тут його зображували левом, що підіймає за хвіст кабана, або сидить, як дитина, на плечах якоїсь кіпрської богині. Борей Боре́й (грец. Borrhas, Boreas) — бог північного вітру, син Астрея (Зоряного неба) й Еос (Ранкової зірки), брат Зефіра, Нота й Евра; жив у печері у Фракії. Викрав Орітію, дочку афінського царя Ерехтея, що народила від нього Бореадів та дочок Клеопатру і Хіону (улюбленицю Посейдона). За Гомером, від Б., що обернувся на жеребця, кобили Ерехтея породили дванадцять швидких, як вітер, лошат. В Афінах на честь Борея споруджено храм за те, що він допоміг перемогти флот Ксеркса, та встановлено бореазми.
|